- гробити
- —————————————————————————————гро́битидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гробити — блю, биш; мн. гро/блять; недок., перех., розм. Завдавати великого лиха, призводити до загибелі; губити … Український тлумачний словник
занапастити — занапащати (призвести до загибелі кого н., до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), загубити, погубити, знівечити, сплюндрувати, звести, зводити, згубити, доконати, запропастити, запропащати, збавити, збавляти, у[в]гробити Пор. нищити I … Словник синонімів української мови
убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити … Словник синонімів української мови
умертвити — вмертвити, умертвляти, вмертвляти (позбавити життя кого н. якимсь способом), згубити, у[в]гробити, покінчити; задушити, задушувати, у[в]душити, у[в]давити (душачи); у[в]топити, потопити (кидаючи у воду, заливаючи водою); отруїти, отруювати… … Словник синонімів української мови